13 березня 2015 року відбулося відкрите заняття:
Рідні
обереги
Мета:
Поглибити знання дітей про народні символи, зокрема про вербу
та калину,
про народні звичаї та обряди. Розвивати пізнавальні якості дітей: пам’ять, кмітливість, мислення. Виховувати любов
до живої природи (а саме до зелених насаджень), виховувати патріотичні почуття,
формувати ціннісне ставлення до народних оберегів. Додаткова мета - зберігати традиції і звичаї про наші народні символи: вербу та калину.
«Без верби і калини нема України» (прислів’я)
І. Привітання:
Ведуча: Батьківська хата, мамина
пісня, бабусина вишиванка, гарний тин, портрети найдорожчих людей на стіні -
усе це наші рідні обереги. Запрошуємо Вас на щирі слова нашого свята.
Учитель. Ми народилися і живемо на
чудовій мальовничій землі, що зветься Україною.
Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки,
тут корінь роду українського.
Народ український багатий на свої звичаї, традиції,
обряди. А скільки символів, оберегів з давніх часів пов’язані із Україною! Сьогодні ми
у дружньому колі пригадаємо деякі українські символи й обереги.
ІІ. Зав’язка розмови про рідні народні обереги.
Сценка-суперечка.
Виходять дівчина-верба і дівчина-калина.
Дівчина-верба
мовить:
З
давніх-давен люди
В обереги
вірять
Вірять
люди твердо
В те, що
перевірять.
Дівчина-калина:
Берегиня-мати
Берегиня
роду
Оберіг
калини
Для
всього народу.
Третя
дівчина спостерігає, і мовить:
Сперечались
якось
Верба і
калина
Хто з них
важливіший
В кого
більша сила?
Вчитель.
Мудрий дуб і його друзі допоможуть розібратися у суперечці.
Виходять
хлопці («Золотий Клубочок» прислів’їв про вербу і калину).
Далі
лунає пісня «Біля ставу верба».
Учитель. Україна! Рідний край! Золота
чарівна сторона! Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу
любов до землі, де народились і живуть. Людина має завжди пам’ятати, звідки
вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї,
обряди, обереги.
Крім того, дітки, треба примножувати затишок осель та красу побуту:
