Додаток 1. Вірші
до відкритого заняття.
1.
Вірш «Без верби й калини»
Хто
свій рід забуде,
Рідних
маму й тата,
Той
хай не вертає
До
своєї хати.
Пам’ятаю,
мамо,
Твоє
тихе слово,
Що
воно учило
Добру
та любові.
У
вербі, дитино,
Сонце
прокидається,
На
гілках калини
Діти
колихаються.
Опустила
віти
Червона
калина,
Тихо
шепче з вітром
Верба
й тополина.
А
до мене знову
Мамин
голос лине:
«Без
верби й калини
Нема
України».
2.
Образ калини входить у свідомість кожного українця ще з раннього дитинства,
разом з маминою колисковою.
Пісня
«На калині мене мати колихала».
Люлі,
дитя, спати, бо пішла десь мати,
Пішла
на долину ламати калину.
Калину
ламати, дитя напувати.
Щоб
росло здорове й мало чорні брови,
Ще
й рум’яні щічки, ой, хоч трішки.
Спи,
дитино, бо покину,
Сама
піду по калину,
Наламаю
калиноньки
Та
й покладу в головоньки.
А
калинонька буде цвісти,
А
дитина буде рости.
3.
Пісня: «Ой роде наш красний»
Посадіть
калину
Коло
школи,
Щоб
на цілий білий світ
Усміхнулась
щиро доля
Материнський
ніжний цвіт.
Посадіть
калину…
на
городі,
щоб
розквітнула земля!
Із
роси – пречиста врода,
з
неба – почерк журавля.
Посадіть
калину…
коло
тину,
Щоби
злагода цвіла!
Буде
щедрою родина –
буде
честь їй і хвала.
Посадіть
калину…
Коло
хати,
Щоб
на всеньке на життя!
Стане
кожен ранок святом,
Дітям
буде вороття.
Синє
небо,
золотеє
поле,
Посадіть
калину
коло
школи.
А
щоб цвіт її не стерся,
не
зів’янув в спориші,
посадіте
коло серця,
щоб
цвіла вона в душі.
4.
Калина – це наша Україна. Любімо її, шануймо! Посадімо на своєму обійсті кущ
калини – на щастя, на добро, на велич рідної України.
Червонії
кисті калини
Горять
вогнями усіма.
Без
калини нема України,
Без
народу Вкраїни нема.
5.
Вшанування калини народною хороводною піснею.
«Ой,
у лузі калина»
Ой,
у лузі калина,
ой,
у лузі калина...
Калина-калина,
чубарики-чубчики,
калина...
Там
дівчина ходила,
там
дівчина ходила.
Ходила-ходила,
чубарики-чубчики,
ходила
Цвіт
калини ламала,
цвіт калини ламала.
ламала-ламала,
чубарики-чубчики,
ламала
6.
Ой вербице, вербице
Зелена
косице!
Будемо
тебе величати
Даруночки
дарувати
А
дарунки не прості –
Наші
пісеньки дзвінкі!
7.
Котики – воркотики в мене на вікні
Котики
– воркотики – гості весняні.
Не
глядить на котиків лиш вусатий кіт
Мабуть,
зна, що котики – це вербовий цвіт.
8.
А верба над грай-водою,
А
верба неначе доля
Зеленіє
над рікою,
Молодіє
немов врода.
А
верба над грай-водою,
Молодіє
неначе доля
Хай
завжди мене верба
Та
й додому поверта.
9.
Не я б’ю, верба б’є
Віднині
за тиждень
Буде
в нас Великдень
Будь
веселий як верба
А
здоровий як вода
А
багатий як земля.
10.
Ой вербо, вербо зелена
Спусти
гіллячко додолу.
На
зелену діброву
На
червону калину
Де
соловейко гніздо в’є,
А
сивая зозуленька кує.
